Розглянемо визначення ряду медичних термінів, пов’язаних із болем в спині та їх лікування.

Остеохондроз — це дегенеративно-дистрофічне ураження міжхребцевих дисків незапального характеру. Дегенерація - процес переродження здорових тканин хребта, при якому вони стають нееластичними, а дистрофія - порушення їх живлення.  Вперше термін «остеохондроз» запропонував німецький вчений Хільдебранд у 1933 році для визначення дегенеративних змін в міжхребцевих дисках. Наступні дослідження показали, що в окремих випадках більше страждають хребці, цей вид захворювання позначили як спондильоз (грецькою «спондилос» — хребець). В інших випадках хвороба вражає міжхребцеві диски, і її назвали дискоз. Але найбільш розповсюдженим залишився термін і назва остеохондроз.

Остеохондроз - це хвороба цивілізації.  Основна причина - в малорухомому способі життя сучасної людини, а також  в неправильному харчуванні.  Поступово через погіршення кровопостачання структур хребта  диск між хребцями стає менш еластичним, знижується його висота, на поверхні тіл хребців прилеглих до диска з'являються кісткові розростання - остеофіти, в дрібних м'язах, що прикріплюються до хребта, з'являються ділянки вираженого спазму.  Все це призводить до обмеження рухливості хребта і болю.  Якщо в процес втягуються нервові корінці, що відходять від спинного мозку (вони можуть пошкоджуватися остеофітами, потовщеними зв'язками, м'язами, а також грижами міжхребцевих дисків), з'являються різкі стріляючі болі, що віддають в руку чи ногу, оніміння та слабкість в кінцівках.

У більшості випадків остеохондроз вражає людей старше 30-40 років, але буває і в молодшому віці.  З віком кровопостачання міжхребцевих дисків знижується.  Їх харчування починає відбуватися дифузно: необхідні речовини «просочуються» із сусідніх тканин, а не надходять з потоком крові.  В результаті диск виявляється на «голодному пайку» і починає руйнуватися.

Спондильоз - захворювання хребта, яке характеризується деформацією хребців за рахунок розростання кісткової тканини на їх поверхні у вигляді виступів і шипів. Спондильоз фіксує ділянку, що піддається перевантаженню, викликаючи подразнення нервових закінчень .  Пацієнти відчувають тупий, ниючий локальний біль і важкість у хребті. Спондильоз супроводжується напругою м'язів навколо рухового сегменту, і тоді ці два фіксуючі механізми не тільки посилюють біль, але і погіршують амортизаційну функцію хребта, випрямляючи його фізіологічні вигини.

Протрузія міжхребцевого диска - патологічний процес в хребті, при якому міжхребцевий диск вибухає в спинномозковий канал без розриву фіброзного кільця .  Не є самостійним захворюванням, але однією зі стадій остеохондрозу, за якою слідує грижа .  Найчастіше локалізується в поперековому і рідше - шийному відділах.

Міжхребцева грижа (міжхребцева грижа, грижа міжхребцевого диска) - це зміщення пульпозного ядра міжхребцевого диска з розривом фіброзного кільця.  Найбільш часто зустрічаються грижі міжхребцевих дисків попереково-крижового відділу хребта, значно рідше спостерігаються грижі в шийному відділі хребта, найбільш рідкісні - в грудному відділі.

Причини виникнення міжхребцевої грижі:

• Остеохондроз хребта
• Важкі фізичні навантаження
• Перенесені раніше травми
• Загальна нерозвиненість м'язового корсета
• Спадковий фактор
• Порушення водно-сольового обміну в кістково-зв'язкового апарату хребта

Цікава інформація- при дослідженнях, виявлялося, що у 70% "хворих" з діагностованими за допомогою магнітно-резонансної томографії грижами зовсім відсутні будь-які клінічні прояви .

Корінцевий синдром - досить частий невралгічний синдром , який включає комплекс симптомів, що виникає в результаті здавлювання (компресії) спинномозкових корінців (спинномозкових нервів ).  Корінцевий синдром може проявлятися у вигляді болю в абсолютно різних місцях: в шиї, кінцівках, попереку і навіть в області внутрішніх органів, наприклад, в області серця або шлунка.  Правильний діагноз у такому випадку може поставити тільки лікар.

Однією із причин розвитку корінцевого синдрому є остеохондроз .  Однак даний синдром може розвинутися при спинномозковій грижі , спондилоартрозі, компресійному переломі  хребців (при остеопорозі ), спондилолістезі, розвитку пухлини (невриноми), боковому зміщенні тіл хребців, здавлюванні корінця бічними остеофітами, а також інфекційному ураженні хребців ( остеомієліт , туберкульоз ).

Міофасциальний синдром ( м'язевий спазм) - одна з найчастіших причин хронічного болю.  В основі міофасциального синдрому лежить формування в м'язах тригерних точок, подразнення яких викликає не тільки локальний, але й відображений біль.  Активні точки викликають спонтанний біль, часто в проекційній зоні, і обмежують скоротливі можливості м'язів, в якій вони сформувалися.  Латентні точки викликають локальне м'язове напруження і дисфункцію м'язів,але не больовий синдром.

Активні тригерні точки можуть переміщуватись, сприяючи утворенню вторинних тригерних точок і перетворення регіонального больового синдрому в більш дифузний. Причиною формування тригерних точок можуть бути травма, перевантаження м'язів (наприклад, при тривалому перебуванні в незручній позі, асиметрії скелета, сколіозі), обмінні розлади , порушення харчування,  захворювання внутрішніх органів, а також психологічні чинники (емоційний стрес, тривога, депресія). Відмічається характерне розташування цих точок в залежності від інших проблем. Хребет так же залежить від внутрішніх органів, як і вони від нього.

Таккож існує твердження, що однією із первинних причин захворювань хребта, а саме блокад хребців є патологічні процеси в м’язах спини.

У той же час ні в одній з розвинених країн світу, у жодній медичній класифікації дегенеративно-дистрофічних захворювань немає діагнозу  "остеохондроз хребта", а існує термін- синдром Болю Нижньої частини Спини ( БНС ), англомовна назва - Low back pain.

Дані різні підходи і тлумачення лише заплутують читача. Згадаємо при цьому декілька цитат.

«Легше буває поставити хворого на ноги, ніж поставити діагноз».   Тадеуш Гіцгер.

«Одна з найпоширеніших хвороб - ставити діагноз».    Карл Краус.

«Здорові люди - це хворі, які ще не знають про це».   Жуль Ромен

Виникає питання в цих суперечках : що первинне, а що вторинне і де істинна причина цього хворобливого стану ? А причина - глибше і вище. З позиції холестичної (розглядає організм як єдине ціле), біологічної медицини , причина – це хворий організм і лікувати потрібно цілісний організм з його хворобами, а не хвороби в організмі. Хребет в такій же мірі залежить від внутрішніх органів, як і вони від нього.

Підхід до лікування даної проблеми в медичному центрі Біосан:

1. Правильний психофізичний режим.

2. Правильне харчування.

3. Лікування загальне- всього організму . Індивідуальний підбір і призначення гомеопатичних ліків. Для прикладу описання препарату

4. Біопунктура

Біопунктура - це метод введення гомеопатичних препаратів в біологічно активні точки.  Введення здійснюється за допомогою ін'єкції в спеціальні точки вздовж хребта в проблемних для дисків зонах.  Метод майже безболісний, тому що використовуються дуже тонкі, косметологічні голочки.

Дана процедура сприяє стимуляції регенеративних процесів в в навколохребцевих  тканинах (зв'язках, м'язах, суглобах і т.п.).  Найкращу ефективність біопунктура показує при застосуванні в комплексі з іншими методами.

Лікувальні ефекти препаратів, що застосовуються при біопунктурі :

—   знеболюючий

—   протизапальний

—   протинабряковий

—   спазмолітичний

—   розслабляючий

—   регенеруючий (відновлюючий)

5.Озонотерапія.

Методика озонотерапії  включає в себе чергування паравертебрального (навколо хребта) введення озоно-кисневої суміші та процедур внутрішньовенного крапельного введення озонованого фізіологічного розчину.

Озонотерапія - один із сучасних немедикаментозних методів лікування, що дозволяють зняти біль і запалення, поліпшити живлення і прискорити відновлення уражених структур. Ці ефекти досягаються за рахунок:

зниження синтезу речовин, що викликають запалення і біль;

збільшення кровопостачання уражених тканин, а значить поліпшення їх харчування та постачання киснем; поліпшення відтоку "відпрацьованих продуктів", які викликають "закислення" тканин, подразнення нервових закінчень, викликаючи біль; зниження активності ферментів, що руйнують хрящ.

Поєднання кількох методів біологічної медицини значно доповнює одне одного і підсилює  та пришвидшує досягнення  результату лікування, діючи на всі ланки патогенезу захворювання і при цьому не маючи побічної дії.