Целюліт

У справжньої краси завжди є вада. Френсіс Бекон

Целюліт — це структурні зміни в підшкірно-жировому шарі, які призводять до порушення мікроциркуляції і лімфатичного відтоку. Його можна охарактеризувати як застійні явища (стаз) в жировій тканині, що призводить до ліподистрофії.

Існує багато визначень і класифікацій целюліту. Сам термін «целюліт» є не цілком вдалим

визначенням суті самого процесу.

Згідно з визначенням італійських фахівців, цей термін звучить:

«Фібросклеротична едематозна панікулопатія, незапальна ліподистрофія тканин організму, яка викликається порушенням обміну речовин»

У світі не існує єдиної класифікації, але найбільш поширена французька класифікація, в якій виділяються чотири стадії [Rossi, Vergnanini, 2000].

Перша стадія — це невеликий набряк і припухлість. Шкіра на цій стадії поки що рівна і гладка, але довше загоюються порізи й синці. В організмі вже починається уповільнення венозного кровотоку та циркуляції лімфи, процес затримки рідини в підшкірній жировій клітковині; у міжклітинній рідині поступово накопичуються відходи обміну речовин.

Друга стадія — набряки зростають. Виникає незначна горбистість, помітна здебільшого при напруженому стані м’язів, шкіра у вигляді «апельсинової кірки».

Венозна система вже не справляється з тією кількістю рідини, яку необхідно виводити з організму. У зв’язку з цим зростає тиск усередині тканин. Рідина накопичується і здавлює вени, перекриваючи тим самим останню можливість для відтоку. Жирові відкладення стають щільними за рахунок того, що збільшився набряк і тканина напружилася.

Третя стадія — вже візуально виражена «апельсинова кірка». Рідина вже починає здавлювати артерії. Розвивається сполучна тканина у вигляді сіточки, схожої на стільники. Поверхневі вени ніг не справляються зі своєю роботою. У капілярах застоюється кров. Стінка капілярів слабшає. Кров і лімфа надходять у тканини. Деякі вени й капіляри слабшають настільки, що лопаються. З’являються ущільнення зі склеротичних жирових клітин — мікронодулі. На шкірі з’являються синці. Цю стадію називають мікронодулярною.

Четверта стадія — целюліт добре видно. Горбистість уже яскраво виражена при розслабленому стані м’язів. Мікронодулі об’єднуються в макронодулі. Триває розростання сполучної тканини. Через недостатнє кровопостачання на целюлітних зонах шкіра холодна і має синюшний відтінок. Ущипування шкіри або натискання викликає біль. Макронодулі іноді іменуються просто «нодулі» або «целюлітні камені».

За іншою класифікацією целюліт підрозділяють на жирову, набряклу і фіброзну форми:

• Фіброзний целюліт частіше зустрічається у молодих на тлі задовільного стану здоров’я і навіть занять спортом. При промацуванні визначається як неоднорідний, щільний зернистий шар, злегка болючий при натисканні.
• Жировий целюліт (млявий) звичайний для пацієнток старше 40 років, схильних до гіпотонії тканин. Часто супроводжується застоєм крові з вени та розвитком варикозу. Шкіра м’яка, здригається при русі і відвисає.
• Набряклий целюліт проявляється збільшенням обсягу ніг. У місці натискання на шкіру з’являється ямка, яка зберігається деякий час після зняття тиску. Дана форма супроводжується відчуттям важкості й болю в ногах.

Целюліт ще відносять до групи ліподистрофій. Ліподистрофія — це перерозподіл жирової тканини внаслідок того, як організм виробляє, використовує і зберігає жирові сполуки. Є два варіанти ліподистрофії.

Перший варіант — ліпоатрофія, коли жирові сполуки витрачаються з конкретних ділянок тіла, особливо рук, ніг, обличчя, сідниць.

Другий варіант — накопичення жирової тканини:

• загальне;
• локальне, в окремих ділянках тіла, особливо живота, грудей, шиї, стегон.

Класифікація типів локальної ліподистрофії:

1. Андроїдний тип.

2. Легка ліподистрофія — тип «галіфе»

3. Середні ліподистрофії: тип «штани зуави»:

• з надмірною вагою менше 10 кг
• з надмірною вагою більше 10 кг

4. Ліподистрофії судин:

• Вено-лімфатичний чобіток
• Капілярний чобіток

5. Періменопаузні ліподистрофії.

Причини целюліту:

1. Гормональний фактор. Найбільшою мірою на розвиток целюліту впливають порушення метаболізму естрогенів, пролактину, ренін-альдостеронової системи, гормонів щитоподібної залози, прийом гормональних препаратів, контрацептивів. 2. Аліментарний фактор. Надмірне або незбалансоване харчування, насамперед із переважанням кофеїну, цукру, молочних продуктів, м’яса, консервантів, хлориду натрію (кухонної солі), і нестачею калію, продуктів, що індивідуально не цілком перетравлюються організмом (харчова непереносимість), сприяє посиленому відкладанню жирової тканини і затримці рідини в організмі, що неминуче призводить до утворення симптому «апельсинової шкірки». 3. Судинний фактор. Порушення мікроциркуляції є однією із причин і водночас наслідком целюліту. Утворюється замкнене коло. 4. Шкідливі звички. Нікотин і алкоголь гальмують виведення і утилізацію недоокислених продуктів обміну, а також посилюють гормональні розлади. 5. Гіподинамія. Зниження м’язової активності зумовлює сповільнення процесів метаболізму в організмі (що супроводжується посиленням ліпогенезу, тобто утворенням жирів). Крім того, недостатньо активне скорочення м’язової мускулатури погіршує венозний відтік і сповільнює лімфоциркуляцію. 6. Стресовий фактор. Яка б не була причина стресу, реакція організму на нього практично однакова.

• По-перше — наднирники починають активно виробляти адреналін та інші гормони стресу. Це веде до посиленого серцебиття, підвищується тиск, частішає подих, змінюється водно-сольовий баланс, підвищується вміст цукру в крові й т. д.
• По-друге — при стресі людина починає багато їсти (заїдати стрес) і накопичувати жир, головним чином на зовнішніх і внутрішніх частинах стегон і сідницях. Яке вже тут правильне здорове харчування, коли на очах сльози і хочеться зробити хоч щось, щоб себе порадувати.

Методів лікування целюліту є багато. Ефективними ж мають бути ті, які не шкодять, діють системно на весь організм, безпосередньо і глибоко діють на механізм виникнення проблеми, а не односторонньо; не «замазують», не погіршують і не залишають процес лікування на «півдорозі».

В медичному центрі БІОСАН плюс® використовуються такі методи:

1. Нормалізація психоемоційного стану і рухового режиму.
2. Рекомендації щодо харчування. ГЕМОКОД — діагностика.
3. Корекція стану органів і систем як єдиного організму методами біологічної медицини.
4. Загальний лімфодренаж (очищення) організму.
5. Вакуум-масаж.
6. Озонотерапія — як системна, так і місцева.
7. Мезотерапія.

Переваги і особливості.

1. Комплексний підхід.
2. Безпосередня дія на механізми виникнення целюліту.
3. Нормалізація функцій організму як єдиної цілісної системи.
4. Індивідуальний підбір, враховуючи різні чинники.
5. Поступовість лікувальних заходів.
6. Ефективність і стійкість результатів.
7. Відсутність побічної дії.

Як позбутися целюліту? Харчування при целюліті. Про місцеві ефективні процедури, а саме озонотерапію, мезотерапію, мова вже йшла. Целюліт — це не тільки косметичний дефект шкіри, це ще й своєрідний індикатор, що показує, що у вашому організмі стався збій, що порушені обмін речовин, водно-сольовий обмін, лімфоток, організм забруднений токсинами. Значить, для позбавлення від целюліту необхідно в першу чергу налагодити роботу власного організму, очистити його, а зробити це можна тільки скоригувавши раціон харчування і питний режим.

Що стосується пиття, тут усе просто, правило одне — пити треба багато, 1-2 літри на день, але індивідуально. Хтось все ж таки фізично не може 2 літри випити, як здебільшого рекомендують, — тоді хоча б літр, бо й того часом не випивають. Куди ж без неї при правильному харчуванні, тим більше проти целюліту! Вода унікальна тим, що дарує відчуття наповненості шлунка без єдиної калорії. Чиста рідина необхідна для утворення лімфи: як відомо, саме перебої в лімфодренажі нерідко стають причиною утворення помітного целюліту. Але не забувайте, що для лімфодренажу важливо не тільки достатньо пити, а й регулярно рухатися! Циркуляцію лімфи підтримує не серце, а локальні м’язові скорочення.

Слід відмовитися від кави, чорного чаю, солодких газованих напоїв, бо всі вони сприяють затримці рідини в тканинах, а це сприяє целюліту. Щоб вигнати целюліт, пити треба джерельну воду (знаючи при цьому, що вона чиста), в ідеалі талу воду, мінеральну воду без газу, трав’яні чаї, особливо з легким сечогінним ефектом, питну воду. А тепер найголовніше — продукти, здатні назавжди позбавити вас від целюліту.

Злаки: ячмінь, вівсянка і кіноа.

Ячмінь відрізняється найменшим глікемічним індексом серед усіх злаків: це дозволяє йому повільно засвоюватися, поступово вивільняючи глюкозу у кров, що, з одного боку, забезпечує рівномірне енергетичне підживлення, а з іншого — страхує від нападів голоду. Вівсянка — перевірений спосіб відмінно почати день, «заправившись» особливою клітковиною, яка перетворюється на абсорбуючий гель під час подорожі ШКТ, — цей гель буквально «пилососить» токсини, забираючи їх із собою. А кіноа — унікальний псевдозлак, знаменитий своїм високим умістом рослинного білка, одного з головних компонентів дієти проти целюліту, а також магнію і фосфору, необхідних для здоров’я м’язів і кісток.

Горіхи — містять вітамін Е, який називають вітаміном краси, поліпшують кровообіг; мононенасичені жири, які допомагають спалювати жирові відкладення.

Насіння соняшнику. Відоме всім «насіння» в дієті проти целюліту — багате джерело вітамінів В6 і Е, цинку і селену: усі ці речовини вкрай важливі не тільки для засвоєння білків, а й для збереження цілісності сполучної тканини організму (слабкість сполучної тканини — одна з причин утворення «апельсинової кірки»). Висока калорійність насіннячок, на жаль, не дозволяє харчуватися тільки ними, але в обмеженій кількості це смачний і корисний перекус або добавка до салату.

Ягоди — містять вітамін С і антиоксиданти, які зміцнюють шкіру.

Ананаси, абрикоси, банани, цитрусові — допомагають боротися із застоєм рідини, відновлюють пошкоджені колагенові волокна, містять вітамін С, який дуже важливий для виробництва колагену, і біофлавоноїди, які зміцнюють капіляри і поліпшують кровообіг. Перекушуйте ними в будь-який час дня.

Банан. Яскраві ароматні тропічні плоди з високим умістом крохмалю нерідко стають першими жертвами ревізії раціону. Однак банани можуть стати важливою частиною дієти проти целюліту завдяки вдалому високому співвідношенню калію до натрію: натрій затримує воду, а калій має протилежний ефект. Тому банан як перекус або в суміші з кисломолочним продуктом — хороший вибір, якщо ви схильні до утворення целюліту. Крім того, калій стимулює кровотік, що корисно, коли необхідно налагодити транспорт корисних речовин у клітини тіла.

Авокадо. Зелені плоди екзотичного дерева калорійні, але в обмеженій кількості здатні прикрасити будь-яку дієту проти целюліту. Олеїнова кислота, що міститься в авокадо, регулює апетит, більше того, в організмі вона перетворюється на гормоноподібну речовину, здатну активувати в мозку відчуття ситості та задоволення. Також авокадо містить глутатіон, що допомагає печінці очищати організм від токсинів, а ненасичені жирні кислоти у складі авокадо вважаються корисним жиром.

Сухофрукти (чорнослив, інжир, курага) — сприяють регулюванню водно-сольового обміну.

Прянощі: кориця, куркума, кайєнський перець, чилі, імбир.

Дослідження показали, що пекучі перці не тільки роблять їжу більш привабливою, а й містять алколоїд капсаїцин, що допомагає схуднути завдяки стимуляції термогенезу — процесу виділення тепла клітинами, на яке якраз і йде енергія, запасена в жирах. Крім того, що важливо на дієті проти целюліту, капсаїцин пригнічує апетит: у ході експериментів з’ясувалося, що з гострим перцем люди з’їдають майже на 20% менше своєї звичайної порції! Такою ж дією володіє імбирний корінь, який використовували в Китаї вже за 400 років до н. е. для того, щоб поліпшити засвоєння їжі і стимулювати метаболізм.

Пажитник, або фенугрек, в останні роки став, мабуть, однією з найпопулярніших спецій. А нещодавно вчені з’ясували, що пажитник містить високий відсоток галактоманнану — камеді з колоїдними властивостями. Галактоманнан, по-перше, розбухає в шлунку, допомагаючи зберегти відчуття ситості, по-друге, успішно вирівнює рівень глюкози в крові (за рахунок уповільнення засвоєння цукрів), знижує рівень ліпідів і «поганого» холестерину. Справжня знахідка для харчування проти целюліту!

Цибуля — містить сірку, нейтралізує вільні радикали, вітамін С, вітамін Е, що захищає клітинні перегородки.

Квасоля і боби, листові овочі — містять кальцій, що сприяє розщепленню жирів, і калій, який бореться із застоєм рідини в організмі.

Зелень: розмарин і крес-салат.

Розмарин містить розмаринову кислоту, рослинний поліфенол, що захищає шкіру зсередини і зовні від шкідливого руйнуючого впливу вільних радикалів. Крім того, в ароматній рослині є урсолова кислота, унікальна речовина, що допомагає знижувати вагу і зберігати молодість, одночасно борючись з атрофією скелетних м’язів. Ці цінні якості розмарину обов’язково потрібно використовувати в дієті проти целюліту! Інша свіжа приправа з вираженим яскравим смаком, яка прикрасить будь-яку страву і принесе користь у боротьбі з жировими відкладеннями, — крес-салат. Його переваги полягають не тільки в низькій калорійності: крес-салат буквально тріщить від вітамінів, калію, заліза, міді, йоду.

Капуста – має високий уміст вітаміну С, калію і кальцію. Особливо корисна в цьому плані брюссельська капуста: у ній міститься хімічна речовина, яка в людському організмі перетворюється на ді-індолілметан (ДІМ). ДІМ блокує особливий тип естрогенів, які порушують синтез колагену і, відповідно, послаблюють сполучну тканину.

Кисломолочні продукти — джерело кальцію і сполученої лінолеїнової кислоти, що прискорюють втрату ваги.

Яйця. Курячі яйця не тільки смачні, а й багаті біодоступним білком і «антицелюлітними» вітамінами та мінералами — А, Е, D, В12, залізом, йодом, цинком. Високий уміст протеїну робить їх ситним продуктом з мінімумом калорій, а щоб контролювати вживання жиру і рівень холестерину на дієті проти целюліту, вживайте в їжу тільки білки яєць.

Жирна морська риба, інші морепродукти — містять багато антицелюлітних білків і мінеральних речовин, що регулюють водний баланс і зміцнюють кровоносні судини.

Пісна яловичина — джерело сполученої лінолеїнової кислоти і білків, що борються із застоєм в організмі рідини і сприяють спалюванню жиру. Ось вони вороги целюліту!

Складаючи своє меню, враховуйте властивості продуктів, що допомагають боротися з целюлітом: найбільшого ефекту допоможе досягти їжа, яка забезпечує не тільки надходження вітамінів і антиоксидантів, а й довге відчуття ситості, що допомагає долати тягу до солодкого і перекушування. Адже саме ці маленькі слабкості призводять до великої проблеми! З урахуванням індивідуальних властивостей цих продуктів і загалом правильного харчування допоможе тест на індивідуальну харчову непереносимість — ГЕМОКОД. Складіть раціон харчування, заснований на цих продуктах, відмовтеся від алкоголю, нікотину, смаженої, жирної, соленої їжі, від їжі, що містить консерванти та барвники, які забруднюють ваш організм. Є тільки одне АЛЕ: подібний режим харчування повинен стати вашим способом життя. Поєднання правильного харчування з помірними фізичними навантаженнями, правильним здоровим способом життя і в поєднанні з місцевими процедурами — озонотерапією, мезотерапією чи іншими — незабаром приведе до приголомшливих результатів, і огидний целюліт покине вас!

Яка різниця між правильним харчуванням і дієтою. Правильне харчування, основні принципи. Насамперед вам буде потрібно повністю припинити споживання таких речовин, про які в точності відомо, що вони не принесуть ніякої користі вашому організму. Другим кроком буде перехід на вживання таких продуктів, які містять у собі важливі поживні речовини, необхідні індивідуально кожній людині. Це визначає тест на індивідуальну харчову непереносимість – ГЕМОКОД. Крім того, принцип харчування за методом ГЕМОКОД рекомендує чергувати продукти один раз на чотири дні.

Дієта може рекомендувати одноманітне вживання якогось продукту в середніх або великих об’ємах. А що, коли цей продукт індивідуально не підходить кожному? Або обмеження? Тоді дотримання дієти може призвести до небажаних результатів.

Вся концепція проходження дієти є загалом помилковою. Вкрай рідко в них робиться наголос на постачанні організму хорошою здоровою їжею, до того ж багатою поживними речовинами. Таким чином, переважна більшість пропонованих дієт приводять у кінці не до оздоровлення, а до ослаблення організму.

У повсякденному житті будь-яка дієта сприймається нами як надзвичайна міра для того, щоб скинути зайву вагу напередодні якої-небудь особливої події, з нагоди майбутньої відпустки або для того, щоб влізти в торішній купальник. Скинута за час дієти вага майже завжди набирається знову, причому в багатьох випадках додатково до старих набирається ще пара кілограмів нових. Таким чином, цикл «дієта і скидання ваги — набір ваги після дієти» виявляється нескінченним.

Існує кілька причин, чому дієта не приводить до успіху. Крім того, що дієта вимагає від людини психологічної готовності до самообмеження, вона, як правило, залишає занадто мало енергії або спонукальних мотивів для фізичних вправ. А в тих випадках, коли проходження дієти не супроводжується м’язовим навантаженням, наше тіло реагує шляхом уповільнення обміну речовин, щоб пристосуватися до зменшеного надходження калорій. Така реакція організму, у свою чергу, створює труднощі для подальшого зменшення ваги.

Якщо ваша вага зменшується занадто швидко, то цей процес відбувається насамперед за рахунок зменшення м’язової маси. Тому, чим стрункішим буде ваш силует, тим більше жирів ви збережете «всередині». Повторний курс дотримання дієти здатний тільки погіршити ситуацію, оскільки ви ще більше втратите м’язову тканину і ще більше придбаєте жирової.

Раціональна система позбавлення від зайвої ваги передбачає оволодіння навичкою правильного харчування і регулярні заняття фізичними вправами. Така збалансована система харчування та фізичні навантаження в повсякденному житті є єдиним способом для вас добитися ідеальної ваги, здоров’я і зберегти їх на майбутнє. Завжди пам’ятайте про те, що ідеальним харчуванням для вас є таке, за якого вагу можна легко зберігати незмінною без необхідності зменшення споживання їжі і без втрати енергії. Якщо ж вам доводиться обмежувати себе в їжі, щоб зберегти якусь певну вагу, це означає, що харчування обрано для вас неправильно, і тіло повідомляє вам про це. Вихід – індивідуально підібране харчування. А це допомагає зробити тест на індивідуальну непереносимість – ГЕМОКОД.

Бажаємо Вам здоров’я!